Тези із дискусії СЕО і власника “Укрлендфармінгу” Олега Бахматюка на тему "Трудова міграція: виклик для України"


Тези із дискусії СЕО і власника “Укрлендфармінгу” Олега Бахматюка на тему "Трудова міграція: виклик для України", під час якої обговорювались причини трудової міграції та можливі рішення цієї проблеми. Участь у заході взяли Максим Нефьодов, Перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України; Олександр Жемойда, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінагрополітики та виконавчий директор Асоціації Анна Дерев’янко.


Про дотації
 
Про потужність генерування ВВП. Наприклад, є в нас дві  птахофабрики - одна, надсучасна, виробляє 1,2 млрд яєць на рік (а це об’єм виробництва як у половини Польщі), друга - 100 млн яєць. Тому продуктивність виробництва на  одного працівника на сучасній фабриці зросла в 4,5 разів. Разом із тим, щоб цього досягти,  в нову фабрику інвестовано 320 млн доларів. Це називається рівень доступу до ресурсу, а він у нашій країні дуже високий, практично не можливий. Не правильно казати “дайте нам дотації”, - я противник дотацій. Правильно - давати можливість плавного переходу.  
Польша - гарний  приклад. 15 років тому назад її економіка не відрізнялася від української. Та Польща змінила свою стратегію щодо розвитку бізнесу і сформувався  середній клас і сьогодні ми спостерігаємо стабільність цієї держави. При цьому Польща зберегла свою національну автентичність і продовжує  економічне зростання. 

Так і Україні необхідно збільшення можливостей через доступ до ресурсу. В Україні -  високий рівень інтелектуального потенціалу і освіти. Разом із тим, для розвитку галузей, де задіяні люди і технології, потрібні ресурси і зрозумілі правила гри. Наприклад - довгі (наприклад на 25 років) і недорогі кредити для бізнесу. “Укрлендфармінг” - це компанія із реального сектору економіки і досвід показує, що зростання можливе тільки за наявності доступних коштів. 
Китай, наприклад, стимулює зростання своєї економіки саме через кредитування бізнесу і інвестицій в реальний сектор. Також важливо мати розвинену інфраструктуру - дороги, мости, порти. На жаль, елеватор чи комбікормовий завод не виросте без інвестицій. І саме інвестицій, а не дотацій. Якщо держава роздумує чи давати дотації, то краще ці кошти спрямувати на зниження відсоткової ставки за кредитами для бізнесу. Саме такий підхід допоможе бізнесу вирости в десятки разів. 

Трудова міграція 
Боротись потрібно не із трудової міграцією, а із її масштабом. Відбувається тотальна глобалізація і ми не можемо (та і не потрібно) їй протистояти. Та ми можемо підвищувати конкурентноздатність України. США - країна найнижчого в світі рівня безробіття за останні 30 років. Цього вдалось досягнути завдяки політиці економічного протекціонізму. Разом із тим, держава має бути одним із учасників процесу підвищення рівня життя людей, а не перекладати цю відповідальність на бізнес.  Держава потрібна для розробки стратегії розвитку. Бізнес готовий. Запропонуйте бізнесу кредити на 30 років під 1%, запропонуйте стимуляційні інструменти, які використовують інші успішні країни. 
У світі відбувається економічна війна, війна фінансових і сировинних потоків. Щоб підвищувати рівень життя, держава і бізнес мають ефективно взаємодіяти. Інфраструктура, освіта, медицина - це дуже важливі речі. Разом із тим, бізнес не може подбати за це все самостійно. 
Ще більша глобалізація світу неминуча, як і децентралізація. І ми маємо реально дивитись на речі.  Стратегія відсторонення фінансової і економічної політики від реальної економіки - неефективна. “Авангард” після початку військових дій на Сході втратив активи в Донецьку, Луганську і Криму. При цьому агрохолдинг на той момент експортував в 47 країн світу. І ми втратили об’єми експорту, бо втратили 40% активів. І цей ринок заповнили інші виробники. Чи може тільки бізнес вирішити всі питання? Не може. Інший приклад - раніше на кожному відкритті нового елеватора були присутні посли. Можна пишатись елеватором, його технологічністю. Та не є питання бізнесу чи посла, наприклад, будівництво дороги до цього елеватора. Без зусиль держави тут не обійтись. 
Це не дуже ефективно для України як держави відгородитись від проблем бізнесу, відкрити двері і втратити найкращих людей. Ми не входимо в Європейський Союз, щоб, наприклад, отримати компенсацію на відновлення економіки. Наразі обмежень більше - у втіленні технологій, у можливості піднімати рівень доходів населення, бо це - ріст собівартості товарів і послуг. Але насправді ці обмеження - ілюзорні. Наприклад, в “Укрлендфармінг” зарплата зросла  на 90% за 2 роки. Ми переглянули стратегічно важливі напрямки роботи і прийняли рішення деякі із них закрити як неефективні. Вони могли б бути ефективними за участі держави, але цього не відбувається.  
Ми маємо застосовувати український економічний націоналізм і протекціонізм - сьогодні це нормально і правильно

Міграція і досвід інших країн
Проблема трудової міграції -  одна з найбільших проблем і викликів, які очікують економіку України в наступні 5 років. Не вирішення приведе до стагнації економіки, не тільки з причини відсутності ресурсу чи світових тенденцій, а й через брак людей, які можуть працювати і цю економіку розвивати.  Люди будуть працювати в Польщі, Словакії, Чехії чи Німеччині. Необхідно розробити політику підвищення конкурентноздатності України, протекціонізму українського виробника, тоді можемо очікувати на позитивні зрушення. 
Політика здорового українського економічного націоналізму, протекціонізму  повинна бути озвучена державою як принцип. Мають бути секторальні стратегії, де проблема стоїть найбільш гостро і де є найбільший відтік людей. Наприклад, сектор технічних професій, аграрний і  машинобудування, сектор інформаційних технологій. Держава спільно із бізнесом має розробити моделі стимулювання цих секторів, із застосуванням досвіду тих же Німеччини, США, Китаю. Моделі елементарної підтримки свого виробника на внутрішньому та зовнішньому ринку. На внутрішньому -  створення умов для формування капітальних інвестицій, на зовнішньому – це захист своїх виробників і лобіювання їх інтересів на експортних ринках. Ми сподіваємось на серйозні зрушення в цьому напрямку.

Про децентралізацію та розвиток села
Децентралізація - одна із найуспішніших реформ, яка була зроблена урядом і яка дала можливість розвиватись територіям в економічному напрямку. Відтепер громада має можливість планувати і розпоряджатись ресурсами. Зрозуміло,  що все залежить від людей. 
А людей стало набагато менше за останні роки. Людина хоче отримувати доступ до всіх послуг. На жаль,  на селі не задовільна якість освіти і медицини,  інфраструктури. Держава може обрати - будувати і утримати інфраструктуру заради утримання людей на селі чи ці кошти інвестувати в традиційні речі. Це відповідь на питання, чому Європейський Союз підтримує аграрний сектор і розвиває інфраструктуру в селах. Сільський мешканець має ті самі можливості що отримує міський. Додатково це розвантаження міст і покращення екології.

Про національний протекціонізм
Для США, Китаю і ЄС економічний націоналізм і протекціонізм - це добре. Модно стало казати, що для України це - погано. Не станеться чуда без економічної складової. Яскравий приклад -  “Укрлендфармінг” вимушений оптимізувати персонал з 32 тис. до 27 тис. співробітників, в тому числі через міграцію. Ми губимо ядро компанії - комбайнерів, механізаторів, агрономів, водіїв. А це все люди із спеціалізованою освітою, які легко адаптуються до середовища, наприклад Польщі - найбільшого споживача нашого трудового мігрантського ресурсу. Польща схвильована, що тепер потік українських мігрантів переходить в Німеччину. Разом із тим, Україна не переживає, що люди мігрують в Польщу.
Має бути розвиток економіки  України і застосовані стимуляційні процеси, держава має виконувати функцію регуляції і зовнішнього позиціювання - тоді матимемо потрібний ефект зниження міграції. 
Живий приклад - в  галузі тваринництва в “Укрлендфармінг” працює 8 тисяч людей. В Польщі мінімальна зарплата в гривнях -  16 тисяч. грн, і це та зарплата, яка має бути середня в Україні на наступний рік. І вона може стимулювати і зупиняти мігрантський потік. Середня зарплата в “Укрлендфармінг” - 11 700 грн і ми йдемо до її підвищення. Повернемось до тваринництва, яке є соціальною галуззю. Ми зараз стикаємось із економічним викликом необхідності дотування галузі тваринництва на 30-40%. Як бізнес ми будемо скорочувати цей напрямок до мінімуму. Натомість в ЄС тваринництво - це соціально-економічний проект утримання на території свого населення, за таких умов бізнес отримує від держави дотації. В Україні необхідні не дотації, а стимуляція соціальних проектів як, наприклад, тваринництво на селі. І якщо про тваринництво як галузь не дбати, то через 2- 3 роки вона зникне як явище. Тобто вчасне реагування - це не протекціонізм  конкретному бізнесу чи бізнесмену, а секторальний. Інші приклади секторій - побудова елеваторів, заводів по переробці. Для їх побудови потрібні довгі дешеві ресурси. Функція держави - підготувати регулятивні, економічні, банківські механізми.  Також потрібно позиціонування на зовнішніх ринках.