Випуск №4. ПРИСТРАСТІ ПО АЗОТУ. КОЛИ УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ДОБРИВ ВИЙДЕ З КРИЗИ

Випуск №4. ПРИСТРАСТІ ПО АЗОТУ. КОЛИ УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ДОБРИВ ВИЙДЕ З КРИЗИ

Повне відновлення ринку добрив можливо лише за умови повернення великих операторів, розташованих в ОРДЛО, в правове поле України або в разі будівництва нових великих виробництв.

Хвороби зростання
Зовсім недавно, 26 жовтня, на I Форумі регіонів України та Білорусі в Гомелі, в числі іншої білоруської продукції українські компанії домовлялися про постачання добрив. Наприклад, найбільший дистриб'ютор продукції білоруської нафтохімії в Україні «БНХ Україна» підписав з ПАТ «Миронівський хлібопродукт» меморандум на поставку добрив в 2018-2019 рр. на $8 млн.
Це тільки одна з цілого потоку подібних новин. Навіть побіжне їх вивчення показує: на протязі всього 2018 році попит на мінеральні добрива в Україні швидко зростав, а вітчизняна промисловість була просто не в змозі забезпечити зростаючі потреби аграріїв.
Дійшло до того, що Союз хіміків просив першого віце-прем'єра - міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва терміново зібрати міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі, щоб скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти. Причина - в сфері виробництва мінеральних добрив виникла критична ситуація, пов'язана з гострим дефіцитом сірчаної кислоти на ринку. Так, Дніпровський завод мінеральних добрив за червень-жовтень отримав тільки 19 тис. т із замовлених 60 тис. т,тобто 31% від необхідного.
«В результаті підприємство змушене простоювати і зривати поставки складних фосфорних добрив вітчизняним аграріям в розпал осінньої посівної кампанії», - говорилося в листі Союзу хіміків.
Наслідки не забарилися: до кінця червня ціна на амофос виросла всього за два тижні на 14%, його довелося закуповувати навіть в Хорватії. Також і аміачна селітра в Україні подорожчала, при оптових поставках - на 200 грн за тонну, до 6700 грн/т, а потім ціна продовжила зростати, дійшовши на півдні країни до 9 тис. грн/т. За оцінками учасників ринку, ціни на комплексні (NPK) добрива в Україні зростають до світового рівня.
Зростання цін на карбамід почався в кінці липня - в окремих випадках він продавався по 10,1-10,3 тис. грн/т. Виробництво карбаміду в Україні дуже обмежена, працює тільки черкаський «Азот», відзначають експерти. В цілому ж за аграрний сезон збільшилися ціни майже на всі види добрив.
Група компаній «Укрлендфармінг» (УЛФ), будучи одним з найбільших гравців на аграрному ринку України, входить до числа основних споживачів на ринку мінеральних добрив. Як повідомили «ДС» в прес-службі УЛФ, в середньому в рік компанія закуповує 120-140 тис. т азотних і комплексних (фосфорних) добрив. Макродобрива займають в структурі собівартості продукції до 20%, це фактично найбільша стаття витрат.
В цілому ж на українському ринку добрив в останні три роки ситуація досить нестабільна. До 2016 року українські агровиробники закуповували до 70% добрив у вітчизняних виробників, але з тих пір ринок залежить від стабільності роботи найбільшого українського виробника - групи компаній OSTCHEM. А у нього останнім часом регулярно виникають проблеми, що закономірно впливає на обсяги виробництва і ціни.
Втручається в ринок добрив і політика. З України пішли два найбільші постачальники фосфорних добрив - російські компанії «Єврохім» і «Фосагро» (останні санкції введені проти ТОВ «Фосагро Україна»: тепер дана юридична особа не має права здійснювати ніяких господарських операцій на території нашої країни). Результатом став дефіцит деяких видів добрив.

Загальна картина
Якщо подивитися на український ринок добрив з боку, він виглядає досить хаотичним - саме як ринок, який недавно гарненько «потрясли» і якому тепер потрібно деякий час для того, щоб прийти в норму.
Представник одного з великих агрохолдингів розповів «ДС«, що азотні добрива, такі як аміачна селітра, карбамід, КАС-32, NPK (виробництва «Сумихімпрому»), вони купують у місцевих трейдерів і майже на 95% це добрива українського виробництва. Наприклад, цієї осені великим постачальником карбаміду став Одеський припортовий завод, що пропонує свою продукцію по досить конкурентный ціні.
Але є добрива, які в Україні практично не виробляються, такі як безводний аміак, комплексні фосфорні добрива. Якщо раніше українські компанії-трейдери завозили їх в основному з Росії, то тепер почали активно закуповувати в Білорусі, Литві, Польщі, Фінляндії, Єгипті. Також азотні добрива везуть з Узбекистану, Казахстану.
Проте у агровиробників регулярно виникає сезонний дефіцит добрив. У сезон внесення ціни дуже високі, не вистачає рухомого складу для доставки добрив в господарства. Найчастіше терміни внесення досить короткі - через погоду.
У міжсезоння добрива дешевше в середньому на 10%, але закуповувати їх про запас означає заморожувати оборотні кошти. І якщо великі виробники засобів захисту рослин кредитують сільгоспвиробників, то на ринку мінеральних добрив діє виключно передоплата.
У 2015 року обсяги виробництва мінеральних добрив в Україні в порівнянні з 2014-м впали на 22,3%. Російське вторгнення призвело до того, що два великих виробника закрилися, різко обвалив виробництво в цілому по країні. Мова про ПАТ «Концерн «Стирол» і ПрАТ«Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», що опинилися на непідконтрольною Україні території.
Нестабільна ситуація в країні привела до скорочення площ і зниження попиту на добрива. Фермери почали відмовлятися від профілактики грунтів, менше використовувати імпортні добрива. З того часу і до сих пір відбувається переорієнтація з дорогих мінеральних добрив на більш дешеві аналоги або на добрива тваринного походження, органічні.
Прогнозований раніше експертами на 2017 р двократне зростання ринку добрив так і не відбувся. Але аграрне виробництво зростало, і на ринку виник дефіцит, який заповнювали імпортом.
Зростання курсу валют і складні відносини з Росією призвели до скорочення імпорту добрив і їх споживання українськими фермерами і агрокомпаніями.
До зростання цін на імпортну продукцію додалося різке подорожчання природного газу, а великі його обсяги витрачаються при виробництві азотних добрив. Саме вкрай низька ціна на російський газ, до речі, дозволяє процвітати білоруським виробникам добрив, таким як «Гродно Азот», незважаючи на застаріле обладнання та неефективну економіку підприємств.
Сьогодні на ринку мінеральних добрив України працюють три основні виробники. «Рівнеазот» (Рівне) входить до групи компаній OSTCHEM.
Спеціалізується на виробництві азотних добрив - аміаку і аміачної селітри, а також є єдиним в Україні виробником ІАС (вапняно-аміачної суміші). «Азот» (Черкаси) також входить в OSTCHEM. Підприємство є найбільшим в Україні виробником аміачної селітри, а також виробляє інші азотні добрива (аміак, карбамід, КАС). Нарешті, «Дніпроазот» (Дніпродзержинськ), який контролює група «Приват», спеціалізується на виробництві карбаміду аміаку та інших азотних добрив.
Через скорочення випуску вітчизняних добрив помітно зріс їх імпорт - не менше ніж на третину. Обсяг імпорту збільшився б ще більше, якби не зростання курсу національної валюти, через якого імпортні товари піднялися в ціні. Частина фермерів виявилася не в змозі придбати необхідну кількість добрив.
Якщо говорити конкретно про фосфорні добрива, то Україна не має власного їх виробництва. До недавніх пір імпорт йшов на 100% з Росії, тепер же трейдерам доводиться шукати нових постачальників, звідси і «буря» на ринку.
Відновлення ринку добрив відбудеться тільки при стабілізації економічної ситуації в Україні, але повне відновлення можливе лише за умови повернення великих операторів ринку на підконтрольну Україні територію або будівництва нових великих виробництв, що потребують значних інвестицій.
Стабілізація економіки також призведе до зростання споживання добрив вітчизняними фермерами, підвищенню попиту і, відповідно, привабливості даної сфери. На ринок будуть виходити нові виробники і імпортери недорогих добрив. В імпорті зростатиме частка Європи, а імпорт добрив з країн СНД - скорочуватися через нестабільну політичну ситуацію.