Випуск №10. ЧОБОТАР БЕЗ ЧОБІТ. ЧОМУ УКРАЇНІ НЕ ВИСТАЧАЄ НАСІННЯ СОНЯШНИКА

Вітчизняні підприємства знижують залежність від імпортних поставок насіннєвого матеріалу і навіть самі готуються до експансії на світовий ринок.


Насіння як самостійний агробізнес
Нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман на своїй сторінці в Facebook повідомив, що в 2019 році уряд країни виділить на розвиток фермерства 5,9 млрд грн. Ці кошти будуть витрачені на найрізноманітніші форми підтримки, зокрема уряд компенсує фермерам 80% вартості посадкового матеріалу для закладки молодих садів, виноградників та ягідників.

Кабмін компенсує фермерам витрати на посадковий матеріал багаторічних культур, тому що самі саджанці дуже дорогі, адже їх вирощують теж не один рік. Ситуація з посівним матеріалом однорічних культур - а це 95% всього, що вирощується в Україні, - набагато краще. Технологія відпрацьована, виробництво насіння - добре налагоджений бізнес.

Українські аграрії мають вибір: самим виробляти насіння для своїх потреб, купувати у зарубіжних або вітчизняних постачальників. Зазвичай власні насінні підрозділи можуть собі дозволити тільки великі агрохолдинги. Їм власний випуск насіння дозволяє зменшити логістичні витрати, не платити митний збір, скоротити витрати на доопрацювання насіння. Середні і дрібні фермери традиційно посівний матеріал купують; агрохолдинги, до речі, теж: ніхто не забезпечує себе насінням на 100%.

Список найбільших насіннєвих заводів України, складений виданням Agravery і доповнений "ДС", представлений в таблиці. Втім, експерти видання визнають: через широкий спектр сільськогосподарських культур, насіння яких виготовляєьться на деяких заводах, не завжди можливо оцінити потужність в посівних одиницях (п. е.).

За окремим насіннєвими напрямками Україна імпортозалежна. Наприклад, по насінню соняшника внутрішня потреба оцінюється на рівні 26 тис. т., а в 2018 р. було імпортовано 25 тис. т. По озимому ріпаку імпортні поставки насіння з Іспанії, Франції, ФРН і Португалії в 2018 р. склали 6,5 тис . т. Інша тенденція сформувалася по насінню кукурудзи. За 2017-й їх було імпортовано 35,5 тис. т., а в 2018-м - тільки 27 тис. т. Зниження імпорту пов'язане з тим, що великі міжнародні компанії (Euralis, Maїsadour, Monsanto) відкрили в Україні свої заводи, які націлені в основному на випуск насіння кукурудзи.


Як вирішують проблему агрохолдинги
"Група компаній «Укрлендфармінг» постійно займається промисловим насінництвом основних зернових культур, кукурудзи на зерно та соняшнику. З цією метою в регіональних кластерах під насінництво виділені поля з кращими попередниками і хорошим бонітетом грунту. Як правило, на насіннєві ділянки зернові культури висівають з меншою нормою висіву від оптимальної, що дозволяє отримувати велике рівномірне і повноцінне насіння, - сказав в коментарі "ДС" голова департаменту агровиробництва "Укрлендфармінг" Владислав Тютюнник. - Догляд за насіннєвими ділянками відбувається згідно з технологічними картами вирощування, узгодженими з оригінаторами насіння. Технологічно насіннєві ділянки прибирають швидко в оптимальні терміни при настанні повної стиглості з подальшим доопрацюванням насіння ".

Зрозуміло, що для отримання власного висококласного насіння компанії довелося придбати відповідне імпортне обладнання. Сучасний модернізований насіннєвий завод "Укрлендфармінг" в селі Зоря Рівненської області оснащений обладнанням німецької компанії "Петкус". Річна потужність заводу - 650 тис. посівних одиниць F1 в рік. Доопрацювання насіння кукурудзи та соняшнику йде там для забезпечення власних підрозділів холдингу; також завод надає послуги з доопрацювання стороннім компаніям.
Однак аграрний бізнес в Україні швидко зростає, так що сільгоспвиробникам доводиться закуповувати насіння як за кордоном, так і у вітчизняних постачальників.

"Укрлендфармінг" закуповує насіння основних сільськогосподарських культур як від оригінаторів вирощеного матеріалу (прямі поставки), так і через дилерську мережу від таких основних світових лідерів насінництва, як: "Піонер", "Монсанто", "Сингента", "Євраліс", "Прогрейн" , "Лімагрейн", "Лембке" і ін., - розповів Владислав Тютюнник. - Поряд із зарубіжними виробниками насіння користуються попитом в нашій компанії культури, вирощені в Україні і допрацьовані в умовах провідних вітчизняних наукових установ: Інституту фізіології і генетики, Селекційно-генетичного інституту, Інституту рослинництва ім. Юр'єва, Інституту землеробства НААН України та інших ".

Нарешті, в структурі "Укрлендфармінг" існує і повноцінно працює відділ насінництва, основне завдання якого - виробництво насіння, технологічний супровід вирощування насінницьких посівів, розподіл отриманої продукції, оновлення сортового і гібридного складу культур в розрізі регіональних управлінь з урахуванням кліматичних зон вирощування.

Також в групі компаній розроблений довгостроковий план виробництва насіння кращих селекцій світового і вітчизняного насінництва для закриття потреби в посівному матеріалі основних с/г культур. Все це дозволило "Укрлендфармінг" стати найбільшим промисловим виробником насіння в Україні.
Хоча вітчизняні агровиробники намагаються самі забезпечити себе насінням, світові лідери в цьому сегменті також мають види на ринок України. У вересні 2018 року в селі Почуйки Житомирської області запрацював завод з виробництва і доробки насіння кукурудзи німецького агрохімічного гіганта - концерну Bayer. Сума інвестицій в завод склала $ 200 млн.

"Bayer продовжить працювати з українськими аграріями, а також планує експортувати насіння кукурудзи в країни ЄС, - заявив віце-президент з виробництва компанії Дірк Бакгауз. - Новий завод забезпечить 85 постійних і 220 сезонних робочих місць для виробництва 750 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи щорічно ".

Зауважимо, що цей завод будувався з 2014 р. як об'єкт компанії Monsanto. Але в червні 2018-го Bayer завершив процедуру поглинання Monsanto. Після операції, яка коштувала Bayer $ 63 млрд німецька компанія стала найбільшим в світі виробником пестицидів і насіння. А офіційне відкриття українського підприємства відбулося вже під новим брендом і прапором.

Примітно, що українські виробники насіння і самі готуються до експансії на світовий ринок. Ще в травні 2017-го Єврокомісія офіційно підтвердила, що Україна виконала всі умови для експорту насіння зернових на ринок ЄС. Пізніше Євросоюз визнав відповідність української системи контролю та сертифікації насіння своїм вимогам.

Процедура визнання української системи сертифікації насіння почалася в 2011-му, а в 2015 р. Україна отримала позитивні оцінки системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових культур від ЄС. Однак через ліквідацію Державної інспекції сільського господарства цей процес призупинився, але в підсумку українське насіння все-таки отримало путівку в Європу.