Випуск №5. ЗБЕРЕГТИ ВСЕ. СКІЛЬКИ ЕЛЕВАТОРІВ ПОТРІБНО УКРАЇНІ ДЛЯ ЩАСТЯ

Випуск №5. ЗБЕРЕГТИ ВСЕ. СКІЛЬКИ ЕЛЕВАТОРІВ ПОТРІБНО УКРАЇНІ ДЛЯ ЩАСТЯ

Елеватори ледь не стали вузьким місцем для всього бурхливо розвиваючогося аграрного комплексу України. Проблему поки вдається вирішувати, але елеваторних потужностей країні все одно не вистачає.

Елеватор як необхідність
За даними компанії «Зернова база», в цьому році в Україні у черговий раз був зібраний рекордний урожай зерна. Станом на 5 листопада українські аграрії зібрали 60,7 млн т. з 92% площ при врожайності 44,3 ц/га. Йдеться про ранні зернові і зернобобові, кукурудзу, гречку, просо, соняшник, сою та ріпак.
Ще більш вражаючі дані наводить Міністерство аграрної політики і продовольства. За його інформацією, українські аграрії станом на 14 листопада намолотили 65 млн т. зернових культур на площі 14,1 млн га, або 95% до прогнозу при урожайності 46,1 ц/га.
Зокрема, ранніх зернових і зернобобових намолочено 34,3 млн т. на площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га; кукурудзи - 30 млн т. на площі 4 млн га, або 87% до прогнозу при урожайності 75,4 ц/га; гречки - 135 тис. Т. на площі 107 тис. га, або 99% до прогнозу при урожайності 12,6 ц/га; проса - 78 тис. Т. на площі 51 тис. га, або 98% до прогнозу при урожайності 15,4 ц/га.
Крім того, соняшнику зібрано 13,7 млн т. на площі 6 млн га (99%) при врожайності 22,7 ц/га; сої - 4,3 млн т. з площі 1,7 млн га (98%) при врожайності 25,7 ц/га; ріпаку - 2,7 млн т. з площі 1 млн га при врожайності 26,1 ц/га.
Через рекордний врожай зернових у багатьох регіонах України не вистачає потужностей елеваторів. Саме з такою ситуацією зіткнулися фермери в Житомирській області - до елеваторів вишикувалися автомобільні черги, що не зменшуються, хоча раніше вважалося, що в регіоні досить багато елеваторів.
На місцях доводиться знаходити тимчасові виходи з цієї ситуації. Зерно розміщують в полімерних зернових рукавах - це дозволяє йому зберігатись 18 місяців (в залежності від вологості), і не переносити в складські приміщення.
Цієї осені з елеваторами пов'язано досить багато новин. Наприклад, в Херсонській області господарський суд задовольнив позов обласної прокуратури, позбавивши неназване ПАТ права власності на одне з найбільших зерносховищ в області - Голопристанський елеватор. Так була оскаржена приватизаційна угода від 2011 року на тій підставі, що зерносховище знаходилося в переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Суд постановив повернути його у власність держави.
А компанія «Укрземком» почала будівництво елеватора в Миколаївській області. За словами головного агронома компанії Валерія Слободянюка, елеватор потрібен, щоб бути максимально наближеними до порту і зберігати врожай, а не продавати його відразу після збирання. Він упевнений, що, маючи власні потужності зі зберігання, компанія зможе притримувати зерно до кращих цін на ринку і швидко відвантажувати його покупцям в разі потреби.
Великі агровиробники вже давно зрозуміли, що для розвитку бізнесу вкрай важливо мати не договір зі сторонніми елеваторами, а власні потужності для зберігання зерна. Це дозволяє не тільки самим відповідати за якісне доопрацювання власного зерна (чистку, сушку, зберігання), а й реалізовувати вирощену сільгосппродукцію протягом усього року, в періоди оптимальних цін на неї. Додамо, що власні елеватори нівелюють ризики, пов'язані з фізичною втратою і пошкодженням врожаю.
Показовим у цьому плані приклад компанії «Епіцентр Агро», яка має шість власних елеваторних комплексів, сертифікованих на відповідність технічному регламенту, що мають атестовані лабораторії і право експорту зерна. Це - Вінницький і Немирівський елеватори, Закупнянське ХПП, Гніваньське ХПП, Турбівський ХПП і «Переробник». Однак вільного місця для зберігання зерна все одно не вистачає.
Як розповів керівник аграрного напрямку компанії «Епіцентр К» Василь Мороз, в цьому році через брак елеваторів у підприємства був вибір: залишати кукурудзу на полі на зимівлю або закласти в так звані сілобеги - пластикові мішки. Вибрали другий варіант, оскільки він дозволить зберегти якість зібраного врожаю і дасть можливість компанії виконати всі свої контрактні зобов'язання перед постачальниками.
У підсумку в сілобеги заклали близько 15% зібраної кукурудзи у Вінницькій та Київській областях. Але зрозуміло, що це тимчасовий захід для вирішення проблеми зі зберіганням (до розширення власної виробничої бази). У довгостроковій і середньостроковій перспективі використання сілобегів досить витратний варіант. З економічної точки зору будівництво стаціонарних промислових елеваторів вигідніше.

Зерносховища XXI століття
Мати свої елеватори українські агрокомпанії підстьобує і ситуація, що склалася в наших портах. Там існують перманентні затримки відвантаження та відправлення зернових, почастішали випадки несвоєчасного виконання зобов'язань з боку «Укрзалізниці» по відношенню до агровиробників - особливо на тлі рекордного врожаю.
Група компаній Ukrlandfarming, наприклад, вирішила проблему радикально. Її мережа елеваторів потужністю в 2,6 млн т. обслуговує 22 області, в яких компанія орендує землі. Група компаній дотримується світових стандартів якості - як в обробці і зберіганні зерна, так і щодо дотримання технологічних процесів на зерновому елеваторі.
Законодавство України щодо впливу елеваторів на навколишнє середовище досить суворе. Запровадження об'єкта в експлуатацію передує узгодження проектно-кошторисної документації та переліку обладнання. Дозвільні документи в природоохоронній сфері регулюють кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Так, наприклад, нещодавно на елеваторі в місті Дубно Ukrlandfarming ініціював аналіз повітря на прилеглих територіях - всі викиди були в межах норми. І такі аналізи проводять регулярно, навіть не чекаючи перевірок представників МОЗ. Контроль за дотриманням встановлених норм і умов дозвільних документів на викиди дуже жорсткий: адже зупинка одного елеватора навіть на добу (для перевірки, наприклад) чревата збоєм у всій системі зберігання зерна в компанії. До слова, зернозберігаюча мережа Ukrlandfarming - третя за розміром в країні.
Майже всі елеватори обладнані залізничними коліями, які з'єднують їх з основними шляхами залізниці по всій країні. Ось кілька прикладів, як працюють елеватори в конкретних регіонах.
Найбільше лінійне зерносховище України і Європи Ukrlandfarming побудував в Сумській області. Загальна потужність Степанівського елеватора - 488 тис. т. одноразового зберігання. Інший рекорд - найбільші 12 силосів в Україні: в кожен поміщається 29,5 тис. т. зерна.
Одночасно елеватор може приймати три культури, і це становить на сьогоднішній день 11 тис. т. В цей же час зерно допрацьовується, сушиться. Кожен день елеватор може відправляти до 70 вагонів, що становить приблизно 5 тис. т.
Елеватор працює цілодобово в чотири зміни без перерв. На підприємстві зайнято 170 чоловік. Він розрахований на власних виробників продукції, що входять в Ukrlandfarming, але виробники з-за меж холдингу в ньому теж приймають.
«Ми здійснюємо приймання з автомобільного транспорту, а відвантаження відбувається як автомобільним, так і залізничним транспортом. На підприємстві найсучасніше обладнання - наприклад, атестована виробнича лабораторія. У цій області України такого обладнання, як у нас, більше ні в кого немає», - розповіла директор Степанівського елеватора Оксана Васильченко.
За словами головного інженера елеватора Віктора Боровенського, на Степанівському елеваторі працюють 34 силоси. Вісім з них використовуються суто для насіннєвого зерна. Вони вміщають 1,5 тис. т. кожен. Десять силосів мають можливість зберігати 4200 т. зерна кожен. Чотири силоси мають ємності по 20 тис. т. кожен (плюс згадані вище 12 силосів можуть зберігати по 29,5 тис. т. зерна).
Ukrlandfarming побудував свої елеватори на обладнанні міжнародних компаній GSI, ВROCК і Сhief. Наприклад, Дубенський елеватор ТОВ СП «Нива» і ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім».
Зерно на Дубенському елеваторі обробляють шість зерносушарок: сучасний сушильний комплекс дозволяє просушувати 820 т. зерна за годину. Дві сушарки - з можливістю сушити 250 т. зерна на годину від американської фірми GSI. Є ще дві американські сушарки MEYER 2000S і дві маленькі датські щадні сушилочкі для насіннєвого зерна фірми Cimbria, які сушать по 40 т. зерна на годину.
На першому етапі будь-яке зерно, що надходить проходить перевірку в лабораторії. «Ми робимо попередній аналіз зерна, щоб визначити, куди його спрямувати. Якщо вологе - на сушку. Якщо сухе - на очистку. А якщо і сухе, і чисте, то просто закладаємо в силос, - розповідає завідувачка лабораторій Алла Лякутін. - У нас є, наприклад, таке обладнання, як швейцарський аналізатор Infratec: він дозволяє провести експрес-аналіз якості зерна за дві хвилини».
При цьому Степанівський елеватор, хоч і найбільший, але тільки один з 14 сучасних нових елеваторів, що належать холдингу. І у всіх них приблизно однакові проблеми.
«У сезон пізніх зернових доводиться наймати близько 900 вантажних автомобілів для перевезення врожаю. Протягом останніх трьох років існує проблема браку вагонів для відвантаження зерна, - розповіла Оксана Васильченко. - Ми взяли 11 тис. т. щодоби і вже заповнилися. Наше зерно готові прийняти на реалізацію, а вагонів не вистачає. Необхідна допомога держави, щоб організувати своєчасну доставку до порту».
А ось приклад іншої компанії і іншого елеватора, куди меншого за масштабами, але також дуже необхідного. В кінці жовтня новий елеватор «Авіс Зернотрейд» прийняв свій перший автомобіль із зерном кукурудзи. Потужність нового об'єкта, розташованого в селі Біловод Роменського району Сумської області, дозволяє одночасно зберігати 39 тис. т. зернових і олійних культур. Встановлено три силоси по 10 тис. т. і шість по 1,5 тис. т. Потужність прийому зерна становить 6 тис. т. на добу - це понад 200 вантажних автомобілів із зерном. Встановлено сушильне і транспортне обладнання американської компанії Sukup, а очисна машина (сепаратор) - швейцарської компанії Buhler. Елеватор може відвантажувати зерно як на автотранспорт до 6 тис. т. на добу, так і на залізничні вагони до 54 вагонів на добу. Штат зерносховища - 85 працівників.
Станом на липень 2018 року в Україні налічувалося понад 1100 діючих елеваторів, сумарна потужність одночасного зберігання яких становить близько 46 млн т. І хоча 2017 р. відзначився бурхливим будівництвом лінійних елеваторів, їх сукупна потужність, за оцінками експертів, поки що на 46% менша за необхідну. Простіше кажучи, врожаї зерна ростуть швидше, ніж ємності для його зберігання.
Причому поки не вистачає елеваторів як лінійних - в регіонах, де збирають урожай, - так і портового типу, що спеціалізуються на перевалці зерна для експорту. Так що в найближчі роки саме елеватори будуть залишатися головними інвестиційними об'єктами для великих агровиробників України.


Зернові бункери як тимчасовий захід


Елеватор - це капітальна споруда, так що його будівництво - процес довгий і витратний. А урожай треба зберегти вже зараз. Але сілобеги (пластикові мішки для зерна, полімерні зернові рукави) - варіант все-таки швидше аварійний. Більш прийнятна в умовах України альтернатива - тимчасове зберігання зерна в спеціально для цього призначених металевих збірних бункерах.
Такі бункери - свого роду комплексний продукт західного зразка. Вони робляться з західноєвропейської оцинкованої сталі за американською технологією і з покриттям, створеним в Канаді. За даними виробників, витрати на такий зерновий бункер окупляться за два роки.
Працівники аграрної компанії можуть самостійно встановити бункер за кілька годин, використовувати його протягом місяців, легко розібрати і повторно використовувати щорічно. Він захищає зерно від пошкодження вологою, шкідниками або вітром. Подібні металеві системи вважаються найбільш надійним варіантом проміжного або короткочасного зберігання зерна з числа представлених на ринку.