У довгостроковій перспективі рівень самозабезпеченості Китаю зерном може бути знижений до 80%, прогнозує Центр розвитку і досліджень Китаю (DRC). Про це повідомляє ІА Reuters.
Майже два десятиліття тому Китай запланував підтримувати самозабезпеченість зерном на рівні не нижче 95%. Однак при виконанні цього плану виникли труднощі, які призвели до зростання імпорту зерна. Розмір орних земель і водних ресурсів у країні скорочується, в той час як урбанізація і зростання добробуту населення призводить до збільшення попиту на зерно.
За прогнозами DRC, в наступні 25 років темпи збільшення попиту будуть значно випереджати темпи зростання внутрішнього виробництва зерна. На думку експертів DRC, Китай повинен підтримувати самозабезпеченість зерном на рівні не нижче 80%, зосередившись на досягненні повної забезпеченості продукцією тваринництва. У нормальні роки самозабезпеченість зерном може перебувати на рівні 90% або вище, але може бути знижена до 85-87% в аномальні роки. Власне виробництво пшениці і рису буде, ймовірно, в змозі забезпечити внутрішній попит на ці культури. Однак самозабезпеченість кукурудзою до 2020р. може зменшитися, приблизно, до 92%, до 2035р . - до 84 %. Це призведе до зростання імпорту кукурудзи до 19,87 млн. т і 50,36 млн. т, відповідно.
Імпорт сої до 2020р. може вирости до 69,06 млн. т, до 2035р. - До 89,28 млн. т. Зараз Китай вже є найбільшим імпортером соєвих бобів, а його частка в світовій торгівлі цією культурою дорівнює 60%. Очікується, що наступного року Китай імпортує 60 млн. т сої.